Резиденція мільйонера Горенштейна

Якщо ви спитаєте" Хто був королем Радомишля  на початку 20 століття?". відповідь буде одна - Герарій Нафтулович Горенштейн.купець першої гільдії, міліонер та меценат, правовірний єврей. Про нього писав Шолом Алейхем " Це найбагадша людина з усіх кого я знаю". Його життя і діяльність окутана безліччю легенд. До сих пір його резиденція ховає таємниці. Познайомтесь з історією короля Мідаса  уездного містечка.

Якщо ви спитаєте" Хто був королем Радомишля  на початку 20 століття?". відповідь буде одна - Герарій Нафтулович Горенштейн.купець першої гільдії, міліонер та меценат, правовірний єврей. Про нього писав Шолом Алейхем " Це найбагадша людина з усіх кого я знаю". Його життя і діяльність окутана безліччю легенд. До сих пір його резиденція ховає таємниці. Познайомтесь з історією короля Мідаса  уездного містечка. Герарій Нафтулович Горенштейн – купець 1 гільдії, міліонер і меценат. Як  писав про нього найвідоміший єврейський поет Шолом Алейхем « Це одна з найбагатших людей яких я коли не будь знав» . І сама легендарна особистість Радомишля за останніх 100 років – не рахуючи Зінченка звичайно.

В 1880 році Горенштейн зі своєю родиною переїзжає з Києва до Радомишля і відкриває декілька підприємств.  Одне з яких – це шкіряний завод. Королю потрібна резиденція і в 1887 році він будує ось такий дивовижний будинок, який започаткував вулицю Присутсвенну. В подальшому всі інші державні установи рівнялись на нього. Будинок що зводився мав підтримувати статус Герарія  в місті і для партнерів, тому він не жаліючи грошей виписує з Італії іменитих майстрів  які створюють архітектурний шедевр. Дуже характерними для Італії є композиції з виноградом  і ликами богів. А в середині в вітальній будують цілу камінну стіну що за описом очевидців була справжнім шедевром. З чашами  і сценами частування грецьких богів. Також є свідчення що під шаром радянської фарби і побілки  на стелях будинку сховані унікальні фрески і є велика вірогідність що вони несуть в собі мистецьку цінність, оскільки Горенштейн міг і мав собі дозволити замовити найпопулярніших в той час майстрів Італіїї. Колір що ви зараз бачите не є його натуральним. При перших власниках він був рожевий. Його фарбували за допомогою крові  та жиру тварин. Дах будинку розходився , відкриваючи приміщення небу і зорям.  Механізм є до цих пір, а працював він аж до 40років 20 ст. пояснення такій примхі, це походження самого Герарія, будучи  правовірним євреєм, він не міг  не дотримуватися обрядів одного з 3 найважливіших свят для євреїв. Свята Суккот. Напротязі тижня, євреї, мали жити під відкритим небом.

З цим будинком  також пов’язана величезна кількість байок і легенд. Одна з них розповідає про дружину  Герарія. Неймовірна красуня Рейзл Горенштейн була молодша за чоловіка. Зі спогадів радомислян була вона лагідно вдачі і часто допомогала місцевій єврейській общині. Маючи бажання догодити молодій дружині, яка була на 10 років за нього молодша, а також форсонути багатством перед знайомими Горенштейн вирішив викласти підлогу будуару Рейзл золотими монетами. Та будучи  чесним і правовірним єврей вирішив порадитися  з місцевим раввином. Той будучи людиною мудрою, радить подати прохання до його Величності Миколи Другого. Говорять що сам Микола не був проти, а от митрополит православної церкви взбунтував « Як!!!! Ступати ногами на лик слуги Божого». Микола Романов подумав і дозволив….Та монети потрібно було класти не долівець, а ребром. Ну а такої кількості грошей не було навіть у Горенштейна.

Революція вдарила по сімейству Горенштейн дуже сильно. Їм довелось тікати і швидко. Втішаючи себе надією що це не на довго, купець ховає в подвалі дому свій свої скраби. За усними свідченнями  нащадків  Герарія, там були коштовності Белли,векселя , гроші.  Будинок передавався з установи в установу,  і в 60 роках там розміщувалась школа № 6. Як розповідав тодішній директор  Варламов  в середині 60 х до них в школу завітав ошатно одягнений  молодий чоловік. Показавши  посвідчення  журналіста попросив познайомити його зі школою і учнями.  Дорогому гостю провели екскурсію, все показали та розказали, і той подякувавши попрощався і зник. Через кілька днів на порозі  школи зьявились  двоє в штатському, яких після сталінський часів було важко з кимось зплутати або не впізнати. Показавши  «червоні книжки» і почали розпитувати за незнайомця і чи не пропадало щось зі школи. При детальному огляді виявилось що зник лом з пожежного щитка, а в подвалі……. В подвалі школи була вибита ніша, а на сходах приміщення сиротливо лежав пустий деревяний ящик…За свідченням нащадків Горенштейнів там лежали векселя, гроші і деякі коштовності. Чи впіймали молодого чоловіка зі скарбом чи ні.. Достеменно не відомо.. А от будинок стоїть по цей день, загадково поблискуючи очима вікнами. Можливо приховує ще якісь таємниці. Хто зна....