Резиденція мільйонера Горенштейна

Якщо ви спитаєте" Хто був королем Радомишля  на початку 20 століття?". відповідь буде одна - Герарій Нафтулович Горенштейн.купець першої гільдії, міліонер та меценат, правовірний єврей. Про нього писав Шолом Алейхем " Це найбагадша людина з усіх кого я знаю". Його життя і діяльність окутана безліччю легенд. До сих пір його резиденція ховає таємниці. Познайомтесь з історією короля Мідаса  уездного містечка.

Герарій Нафтулович Горенштейн – купець 1 гільдії, міліонер і меценат. Як  писав про нього найвідоміший єврейський поет Шолом Алейхем « Це одна з найбагатших людей яких я коли не будь знав» . І сама легендарна особистість Радомишля за останніх 100 років – не рахуючи Зінченка звичайно. В 1880 році Горенштейн зі своєю родиною переїзжає з Києва до Радомишля і відкриває декілька підприємств.  Одне з яких – це шкіряний завод. Королю потрібна резиденція і в 1887 році він будує ось такий дивовижний будинок, який започаткував вулицю Присутсвенну. В подальшому всі інші державні установи рівнялись на нього. Будинок що зводився мав підтримувати статус Герарія  в місті і для партнерів, тому він не жаліючи грошей виписує з Італії іменитих майстрів  які створюють архітектурний шедевр. Дуже характерними для Італії є композиції з виноградом  і ликами богів. А в середині в вітальній будують цілу камінну стіну що за описом очевидців була справжнім шедевром. З чашами  і сценами частування грецьких богів. Також є свідчення що під шаром радянської фарби і побілки  на стелях будинку сховані унікальні фрески і є велика вірогідність що вони несуть в собі мистецьку цінність, оскільки Горенштейн міг і мав собі дозволити замовити найпопулярніших в той час майстрів Італіїї. Колір що ви зараз бачите не є його натуральним. При перших власниках він був рожевий. Його фарбували за допомогою крові  та жиру тварин. Дах будинку розходився , відкриваючи приміщення небу і зорям.  Механізм є до цих пір, а працював він аж до 40років 20 ст. пояснення такій примхі, це походження самого Герарія, будучи  правовірним євреєм, він не міг  не дотримуватися обрядів одного з 3 найважливіших свят для євреїв. Це свято Суккот. Напротязі тижня, євреї, мали жити під відкритим небом. Традиція свята Суккот пов’язані з тим як Моїсей вивів ізраїльський народ з Єгипту і вони 40 років ходили по пустелі і спали під зірками, а також обіцянка дати дітей Аврааму як зірок на небі. З цим будинком  також пов’язана величезна кількість байок і легенд. Одна з них розповідає про дружину  Герарія. Ми не знаємо як її звали насправді, але між собою називаємо Белла, бо кажуть що вона була справжня красуня. Маючи бажання догодити молодій дружині, яка була на 10 років за нього молодша, а також форсонути багатством перед знайомими Горенштейн вирішив викласти підлогу кімнати власної дружини золотими монетами. Та будучи  чесним і правовірним єврей вирішив порадитися  з місцевим раввином. Той будучи людиною мудрою, радить подати прохання до його Величності Миколи Другого. Говорять що сам Микола не був проти, а от митрополит православної церкви взбунтував « Як!!!! Ступати ногами на лик слуги Божого». Микола Романов подумав і дозволив….Та монети потрібно було класти не долівець, а ребром. Ну а такої кількості грошей не було навіть у Горенштейна.

Революція вдарила по сімейству Горенштейн дуже сильно. Їм довелось тікати і швидко. Втішаючи себе надією що це не на довго, купець ховає в подвалі дому свій свої скраби. За усними свідченнями  нащадків  Герарія, там були коштовності Белли,векселя , гроші.  Будинок передавався з установи в установу,  і в 60 роках там розміщувалась школа № 6. Як розповідав тодішній директор  Варламов  в середині 60 х до них в школу завітав ошатно одягнений  молодий чоловік. Показавши  посвідчення  журналіста попросив познайомити його зі школою і учнями.  Дорогому гостю провели екскурсію, все показали та розказали, і той подякувавши попрощався і зник. Через кілька днів на порозі  школи зьявились  двоє в штатському, яких після сталінський часів було важко з кимось зплутати або не впізнати. Показавши  «червоні книжки» і почали розпитувати за незнайомця і чи не пропадало щось зі школи. При детальному огляді виявилось що зник лом з пожежного щитка, а в подвалі……. В подвалі школи була вибита ніша, а на сходах приміщення сиротливо лежав пустий деревяний ящик…За свідченням нащадків Горенштейнів там лежали векселя, гроші і деякі коштовності. Чи впіймали молодого чоловіка зі скарбом чи ні.. Достеменно не відомо.. А от будинок стоїть по цей день, загадково поблискуючи очима вікнами. Можливо приховує ще якісь таємниці. Хто зна....