Радомишльська уніатська семінарія

Радомишльська уніатська семінарія
Радомишльська уніатська семінарія
 
Радомишльська уніатська семінарія
 
Радомишльська уніатська семінарія
 

Найстаріша з відомих нам споруд по вулиці Старокиєвська №1/26 зведена у 1774 році і являє собою найдавніший мурований житловий будинок Радомишля. Радомисильська уніатська духовна семінарія випередила в своєму існуванні не тільки Києвську семінарію, а ще й свій час століть так на 200.

Батьком цього важливого для міста і історії закладу був офіціал митрополичої резиденції, священник Михайло Примович (1718-1783 рр.) . Людина грамотна і дуже талановита. Коли в 1780 році Уніатським митрополитом став Ясон Смогоржевський, який остаточно переніс єпископсько-митрополичу резиденцію до Радомисля саме священник Примович став втілювачем їх спільної мети : збільшення духовної грамотності населення, тобто побудову семінарії. Семінарія – це вищий , духовний навчальний заклад. Цікавим був підхід до духовної освіти в нашій семінарії. Програма була розрахована не тільки на учнів самого закладу, а й місцевих священників та їх дітей. Логіка була проста якщо ти людина Божа, то маєш бути готовим відповісти на всі питання і духовні потреби парафіянин. Також твої діти не мають соромити ні тебе, ні добре ім’я церкви, ні Бога. Доволі прогресивна практика. Українські духовні заклади згадали про неї аж в 21 столітті, ну а в Радомислі вона успішно притінялася ще в 18 ст. Вплив такого ґрунтованого підходу до освіченості священників привів до росту якості освіти в приходських школах де ті зазвичай викладали. Самі ж семінаристи мали доволі таки цікаве та нелегке навчання. Коли ви переступали поріг семінарії як її учень на вас зразу ж починали діяти суворі правила цього закладу. Ви мали сумлінно вчитися і тримати себе і свої речі в чистоті та охайності, щокварталу в присутності офіціала та сурогату складати іспити; остерігатись усяких шкідливих ігор для науки; щодня слухати Службу Божу і співати її; щомісяця сповідатися. І саме головне ні під яким приводом не могли покидати територію семінарії до кінця навчання, щоб не піддаватися спокусам зовнішнього світу. Для того, щоб забезпечити потреби учнів і персоналу на огороженій великим парканом території семінарії були дерев'яні господарські будівлі. Така собі фортеця в фортеці. В 19 столітті велика пожежа, що охопола місто знищила всі дерев'яні "пристройки" які були на території вищого духовного закладу. Суворі правила так викарбувалися в спогадах учнів, що один з них навіть написав п’єсу « Комедія уніатів з православними» яка була опублікована в 1869 році , присвячену Радомишильській семінарії і її будням. В 1795 році для греко-католицької церкви в місті стається катастрофа. Після переходу до лап Російської імперії уніатська митрополича кафедра в Радомислі і повіті ліквідовані.. Попри постійні спроби не допустити закриття, а потім повернути будівлю семінарія була теж ліквідована. Значна кількість учнів перейшла в православіє і стала працювати православними священниками Після декількох років пустки в 1803 році в приміщенні семінарії відкривають училище для заможних батьків. А в 1836 році Дворянське училище. При новій зміні влади, після революції, будівля знову довго пустувала коли нарешті в 1926 році в ній були організовані майстерні та гуртожиток до школи №2. Сьогодні ж у цього будинку багато власників. Є приватні квартири, магазин, державний нотаріус і навіть єдине в місті агентство нерухомості «Наш Дім». Вона й сьогодні слугує людям, а якщо уважно до неї придивитися, то можна побачити форму та велич яку вона несла ще з 1774 року.


Коментарі (0)

Тут ще немає залишених коментарів.

Залиште свій коментар

  1. Добавление комментария от гостя. Зарегистрируйтесь или войдите в свой аккаунт.
0 символів
Вложения (0 / 3)
Share Your Location
Введите текст с картинки. Не разобрать?

Міні календар екскурсій

Січень   2021
П В С T П С Н
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
© 2021 ЦЕНТР РОЗВИТКУ РЕМЕСЕЛ ТА МИСТЕЦТВ. All Rights Reserved.