Нова жіноча гімназія

Як пише вікіпедія «Жіно́ча гімна́зія — навчальний заклад за часів Російської імперії для учениць виключно жіночої статі.» Острівець жіночого царства в патріархальному суспільстві. В місті Радомисль жіноча гімназія пройшла непростий шлях до свого заснування і була єдиною, хоч розміщувалась в різний час в різних будівлях.

Новозбудовене приміщення гімназії знаходилося і знаходиться досі на вулиці Присутсвенній. Є цікава міська легенда про причини побудування цієї будівлі саме в цьому місці. Кажуть, що після того, як гусарський полк за наказом уряду покинув постійне місце дислокації , Радомисль, питання потенційних женихів для дівочого населення постало ще гостріше, ніж зазвичай. Тому і було вирішено побудувати жіночу гімназію навпроти «Шато де фльор», Дому повітового дворянства, щоб потенційні женихи постійно мали перед очима «квітник» з найкращими, найвихованішими і найродовитішими нареченими міста. Демографічне питання хвилювало людство у всі часи. Та якими б не були причини переїзду до центру міста в нову будівлю, дівчата тільки виграли. Історія боротьби за нову жіночу гімназію починається в 1909 році, коли Міської Дума (Міська рада), розуміючи потребу такого великого повітового міста в достойному закладі освіти для жінок, підготувала ходотайство про дозвіл, з свого боку пообіцяла планово виділяти кошти в розмірі 6000 тис рублів на 8 років для того,  щоб побудувати цей заклад.  Нажаль, дозвіл не був даний через побоювання  г. Попечителя міста, що більшість учениць буде з єврейських родин. Цей конфлікт було вирішено аж в 1912 році, коли з  хитрої ініціативи Міської Думи було проведено анкетування і батьки  302 православних учениць виявили бажання навчати своїх дочок в гімназії. Основний аргумент «проти» було вибито і з 3-го по 12 вересня 1913 року в будівлі чоловічої гімназії були проведені перші вступні іспити,  які склали 59 дівчаток. А 16 вересня 1913 року відбулося офіційне відкриття нової Радомишильської жіночої гімназії по вулиці Присутственній, 3. На ньому були присутні багато знатних і поважних жителів міста, а саме відкриття стало знаковою подією для міста. Окрім основної будівлі гімназії, поруч було побудовано флігель, прачечну з сушилкою і конюшню. В головному корпусі все віяло витонченістью і аристократизмом: блистіли дзеркала,  бронза, дорогі меблі та килими. Атмосфера мала говорити сама за себе. Можна тільки уявити враження дівчаток з простих сімей, які потрапляли туди на навчання завдяки благодійності тодішнього міського голови Феодосія Константиновича Гринцевича. Адже коштувало навчання в нашій гімназії доволі дорого: тільки за основні предмети батьки дівчаток, або благодійники мали викласти 60 рублів в рік, за необов’язкові ж (нові мови, танці, гімнастика) доплачували окремо. Цікавим було те, що дівчаткам видавали різні приємні дрібнички: шпильки, пудра, гребінці, рукавички. Смак, витонченість і елегантність мали стати таким ж природними речами як дихання. Та ця романтична епоха була недовгою. На жаль, гімназії вдалося випустити в світ лише один курс учениць і в 1919 році її закрили, створивши в цій будівлі семирічнушколу. В 60-х роках тут знаходився райком. Ну а сьогодні тут знаходиться Радомишильська Музична школа, де навчаються і дівчатка і хлопчики. І дуже часто в цих стінах звучить музика тієї романтичної епохи, яку напевне виконували і прекрасні радомишльські аристократки.