Митрополичі палати Радомисля

Митрополичі палати Радомисля
Митрополичі палати Радомисля
 
Митрополичі палати Радомисля
 
Митрополичі палати Радомисля
 
Митрополичі палати Радомисля
 

Будинок уніатських митрополитів в м. Радомишль один з тих хто приховує в собі безліч таємниць. Бачив, чув і знає він дуже багато та не все сьогодні ми можемо дізнатися.

Офіційно своїм народженням митрополичі палати начебто завдячують Атанасію Шептицькому. Митрополиту з діяльності якого починається розквіт Радомисля. Він взявся активно укріплювати та розбудовувати місто. Був насипаний пагорб який зараз собою представляє центр міста. Проведені гілки підземних ходів, перебудована і укріплена консисторія, а саме головне, ближче до річки, зведена чудова будівля, яка мала слугувати домом для патріархів уніатської церкви. Для цього діла було запрошено як мінімум 100 ремісників з родинами з Польщі які допомогли своїми специфічними знаннями в будівництві Радомисля. Цікаво, що деякі родини по цей день живуть в місті і їх нащадки ходять по нашім вулицям. Одна з таких сімей це сім» я Підковинських. Їх предки були талановитими ковалями і удостоїлись честі поселитися майже впритул з будинком митрополитів де вони живуть і сьогодні. Щасливий випадок дозволив зберегти опис радомишльського митрополичого будинку . Було знайдено документ в архіві Варшави де докладно розповідають про майже всі знакові будівлі Радомисильського замку кінця 18 століття. Серед них і палати . Завдяки цьому вдалося створити план реконструкцію будинку який ви можете побачити на фото. Також неймовірно цікавим є ще один документ під назвою « Опис урочистості монарших іменин і закладин кафедральних. У Радомислі» Там розповідається як 21 травня 1783 року при митрополиті Ясоні Смогоржевському відбувалися урочисті святкування з нагоди дня народження польського короля Станіслава 2 Августа 4 Понятковського . На святкування було запрошено високих гостей в тому числі воєводу Руський Потоцький та великого коронного гетьмана Браницького. Тяжко хворий митрополит поступився знатним гостям своїми палатами, а гетьману виділив навіть свої покої. Ось тут то і розгорівся скандал. Делегація приїхала о четвертій ночі і коли гетьман побачив свої(тобто митрополичі) покої то був геть розлючений. Не сподобалися вони йому і він навіть обіцяв пристрелити митрополита . Та поки він його шукав запал пройшов, а воєвода зміг заспокоїти Браницького і вмовити його прийняти те що є. Та потрібно сказати, що все одно митрополит Смогоржевський не пережив тих святкувань і помер під час них. Похований був в Радомишлі, а його будинок перейшов наступнику. На що потрібно було б звернути особливу увагу при знайомстві з цією будівлею так це на гілку підземних переходів що виходили до яру біля ЗОШ 3 . Практичні святі отці обладнали там також і камери для своїх особливих гостей тож ці переходи слугували і підземною в’язницею. На початку 20 ст міська Радомисльська влада теж використовувала цю галерею як підземну тюрму. Все було практично і нічого дарма не стояло. Після того ж як Радомисль перейшов під владу Росії будинок деякий час пустував та занепадав. Велися дискусії про створення тут народного училища та в боротьбу за приміщення вступив місцевий ксьондз Зелінський що очолював католицьку громаду і їм вдалося відбити будівлю. Громада перебудувала митрополичі палати і влаштувала тут спочатку каплицю, а потім відкрила римо-католицький костел в 1804 році. Трохи пізніше, у 1833 році, на базі костелу проводять ще й навчання для населення, а пізніше відкривають повітове училище. Саме цей факт дозволив хитрому диякону радомисльского костелу Гавриїлу Синьковичу зберегти можливість правити службу в 1839 році коли Київське губернаторське правління заборонило правити службу католикам. Костел не закрили через училище, а трохи перечекавши бурю, через рік, Синькович вибив можливість проводити службу католикам. Не дивлячись на те що в свій час у представників цієї конфесії відібрали будинок де вони проводили богослужіння все частково повернулося навкруги своя. Сьогодні римо-католицька церква проводить службу в будиночку ксьондза що знаходиться поруч з митрополичими палатами. Колись католицька громада викупила цю землю в 1839 році у купця Рапопорта для того, щоб збудувати тут житло святеннику, а сьогодні тут проходять меси і звучать молитви. Що ж до митрополичих палат то після революції їх перетворили на будинок культури чим він є і сьогодні. Не дивлячись на численні зміни і перебудови минуле цього цікавого будинку раз по раз визирає з його вікон, або гулко відбивається в пустоту підземних переходів під підлогою. Говорять, що в 2000-х ця підлога таки провалилася представив візуальні докази існування підземної тюрми, але їх швиденько залатали. Можливо ще не час, але ми сподіваємось що рано чи пізно таємниця підземної галереї Радомисля буде хоча б частково розкрита, а з нею і таємниця митрополичих палат.


Коментарі (0)

Тут ще немає залишених коментарів.

Залиште свій коментар

  1. Добавление комментария от гостя. Зарегистрируйтесь или войдите в свой аккаунт.
0 символів
Вложения (0 / 3)
Share Your Location
Введите текст с картинки. Не разобрать?

Міні календар екскурсій

Січень   2021
П В С T П С Н
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
© 2021 ЦЕНТР РОЗВИТКУ РЕМЕСЕЛ ТА МИСТЕЦТВ. All Rights Reserved.