Будинок аристократів Вержбицьких

Будинок аристократів  Вержбицьких

Можливо, цей таємничий і загадковий будинок є одним з найцікавіших і найкращих у містечку. Він має свій колорит. Така вілла чудово могла б бути як рідна на вулицях Відня, Кракова чи Праги... Раніше там був суд та адвокатська контора, а взагалі колись його побудував пан Зеленко. Кажуть, що Зеленко мешкав у Варшаві, а до Радомишля приїздив тільки влітку.

На початку 20-го століття Зеленко продав цю віллу великому землевласникові Романові Вержбицькому, зараз у Радомишлі місцеві його так і називають - "будинок Вержбицького"... Будинок міг би стати справжньою окрасою Радомишля, "візитівкою" цього чудового містечка. В свій час, це була грандіозна споруда другої половини ХIХ століття побудови, в якій польською меншиною нашого міста був вдало облаштований та протягом тривалого часу успішно діяв польський культурний центр, де влаштовувалися різноманітні бали, спектаклі, музичні вечори та літературні читання, а також працювала бібліотека. Існують окремі свідчення того, що з великою ймовірністю саме тут, в 1888 році, давав свій благодійний концерт на користь погорільців м. Радомисля відомий російський композитор, диригент і педагог українського походження Петро Ілліч Чайковський. Ця місцева перлина польської культури була побудована представниками дуже впливового дворянського роду з бувшої заможної польської шляхти Вержбицькими герба Ястржембець, які станом до 1917 року були одними із найбільших місцевих магнатів-землевласників, що володіли багатьма населеними пунктами Радомисльського повіту, серед яких деякі існують і в наш час – це села Лутівка, Мала Рача, Чудин, Березці, Заболоть, Філонівка та інші. Також багато що поєднувало рід Вержбицьких і з самим повітовим центром, адже у їх власності перебувала більшість околичних земель. Тут, вони володіли всіма навколишніми землями, які межували з містом зі сторони с. Лутівка, а до продажу у другій половині ХIХ століття інженеру Казимиру Пекарському, у їх власності перебувала також і колонія Папірня та млин на річці Мика. Останній представник цього роду Роман Романович Вержбицький був відомим місцевим громадсько-політичним діячем та меценатом початку ХХ століття. Він опікувався будівництвом та утримував власним коштом сільські церкви та школи. Так, з дозволу графа Олексія Павловича Ігнатьєва – київського генерал-губернатора, генерала від кавалерії, 30 вересня 1896 року ним було засновано учительську двохкласну церковно-приходську школу, гуртожиток та ремісничий клас в селі Заболоть. В 1910-ті роки, які були роками найбільшого піднесення та розквіту нашого міста напередодні Жовтневого перевороту більшовиків 1917 року, Роман Вержбицький був гласним Радомисльської міської думи та членом Радомисльського комітету Червоного Хреста. А вже в 1918 році під проводом поміщика Романа Вержбицького був створений потужний гайдамацький загін, який проводив активний збройний опір більшовицькій владі на теренах Радомисльського повіту. В наш час на Польському кладовищі в м. Радомишлі можна побачити залишки зламаного та пограбованого склепу знаної колись родини Вержбицьких. Це справа рук невдячних нащадків тих містян, для яких, в свій час, робили добро Вержбицькі. 

Статтю надано  Іваном Назаренко


Коментарі (0)

Тут ще немає залишених коментарів.

Залиште свій коментар

  1. Добавление комментария от гостя. Зарегистрируйтесь или войдите в свой аккаунт.
0 символів
Вложения (0 / 3)
Share Your Location
Введите текст с картинки. Не разобрать?

Міні календар екскурсій

Січень   2021
П В С T П С Н
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
© 2021 ЦЕНТР РОЗВИТКУ РЕМЕСЕЛ ТА МИСТЕЦТВ. All Rights Reserved.