Нехороший дім

Діма і Свєта з двома дітьми переїхали в цей будинок недавно. Звичайнісінький радомишльський будиночок «із старих». Просторий, простий з вікнами в неоросійському стилі, що видавали його народження до революції. В тихому і спокійному районі міста. Пара щиро вважала, що їм пощастило на скромному ринку Радомишльської нерухомості відхопити в оренду такий «сімейний палац». Та все ж таки думка іноді проскакувала: Чому такий будинок пустує?

Спочатку все йшло як по маслу. Обживалися, дітлахи познаходили собі нових друзів і ватагою бігали вулицею «відмічаючись» тільки ввечері. Єдине, що викликало, ні не тривогу, а так легке непорозуміння, так це тіні які дивно поводили себе в цьому домі.. Вони порушуючи всі земні правила фізики з’являлися і рухалися там де неповинні були бути, а потім наче схаменувшись поверталися на свої місця. Світлана списувала все на уяву, на нове місце, на стрес від переїзду і старалася не брати дурного в голову. Почудилося Період відпустки закінчувався і скоро їй треба вийти на роботу. Діти, вже доволі самостійні, звикли що до вечора сидять вдома самі поки батьки на роботі. Ось тут тіні знахабніли. Не рахуючи дітлахів за щось серйозне вони вільно і по власному бажанню рухалися по дому. Двері скрипіли і гримали.

Нехороший дім - екскурсії Радомишлем, замок Радомишль, екскурсійні маршрути, радомишляни, фотоРадомишль, фотографії радомишля, історія Радомишля, легенди Радомишля.А під кінець тижня, коли дівчата сиділи в телефоні на дивані і не звертали увагу ні на що, ні з того ні з сього з полиць почав злітати посуд на підлогу. Перелякані діти вискочили з хати і до вечора сиділи на вулиці аж доки не повернулися батьки. Вони заспокоїли дітей, вклали їх спати і зачинилася на кухні. «Що будемо робити?» - нервово сказала Світлана поглядаючи на чоловіка. « Маячня то все» - відмахнувся Дмитро, помішуючи каву в чашці –« Діти були самі, розбили посуд, злякалися покарання ось і придумали цю історію» « Ти і сам відчуваєш, що з цим домом щось не так» - перевівши погляд на темноту в кутку сказала жінка « Свєтик, заспокойся. Дім, як дім . Трохи старий, трохи занедбаний.. Та звичайний дім. Іди краще спати. День буз з нелегких» Пізно ввечері Діма забрався на ліжко до сплячої дружини. Обнявши її зі спини він закрив очі і спробував заснути. Та сон нізащо не хотів іти і він розплющив очі. Ай, справді, якого дідька відбувається в цьому домі? І тут він відчув над собою якийсь вітерець.. Щось промайнуло.. А потім.. Через плече над ним схилилося неприродньо-бліде, тонке дівоче обличчя обрамлене чорним волоссям.. Наче перевіряючи чи спить хлопець, чи ні? Такого вже стерпіти Дмитро не міг. Підірвавшись з ліжка він побачив що кімната пуста і тільки шторка, що  висіла на дверях між кімнатами трохи хитається.

Нехороший дім - екскурсії Радомишлем, замок Радомишль, екскурсійні маршрути, радомишляни, фотоРадомишль, фотографії радомишля, історія Радомишля, легенди Радомишля.Схопивши одяг який підвернувся під руку , чоловік побіг на вулицю. Через дорогу жив « батюшка» - людина набожна і певно тямуща в цих питаннях. Благо сусіди в цей час не спали. Переляканий хлопець виклав все як на духу . І про тіні, і про посуд, і про дівчину-привида. І тут Дмитро дізнався багато чого нового для себе. Коли складали договір оренди він не цікавився тим хто жив тут до нього. А варто було… Кому належала ця хата до революції невідомо та люди в ній якось не затримувалися.. Останні ж власники, які купили цей будинок швидко почали вмирати.. Неочікувано і послідовно .. Спочатку господиня померла від зупинки серця прямо в місті, через декілька місяців її чоловік.. Ще зовсім не старі люди.. Потім дивний мор взявся за старше покоління.. Вмирає бабуся… Видно це стало останньою краплею оскільки діти і внуки вирішили з» їхати з цього будинку… Він довго пустував, аж доки не знайшли квартирантів.. Молода, роботяща сім'я веселою гурьбою заїхала в будинок з дитиною, двома собаками і нехитрим скарбом. Завзято почали обживатися, посадили города, почали по тихеньку латати будинок… Та не пройшло і два місяці як між парою пробігла чорна кішка.. Чоловік ставав все більш хмурним і нелюдимим, жінка не могла ніяк второпати, що до чого… А потім ні з того ні з сього напав зі спини на нічого не підозрюючи дружину… Жінка постраждала, але чудом втекла.. Через день вони з’їхали з цього будинку до іншого. Недавно бачили їх в місті.. Йшли разом і весело сміялися, наче струсили з себе гніт тих місяців. Дмитро йшов від « батюшки» з Псалтирем і твердим рішенням.. Навіть якщо з початку і думав викупити цей дім то тепер нізащо в світі. Осінню переїздити нема куди, але весною.. Ноги їх не буде в цьому домі.. Аби тільки дотягти….. Прийде весна. Заспівають пташки і зазеленіє трава… Старий, скромний будинок все так же буде стояти в затишному районі міста Радомишль. Поблискуючи старими вінками в неоросійському стилі з яких іноді випадковим перехожим буде ввижатися бліде, дівоче обличчя. Вона буде сидіти біля вікна обперши гостреньке підборіддя рукою і дивитися на малолюдну вулицю. Від темного кутка відірвуться тіні і переплівшись в клубок як змії ляжуть у ніг хазяйки потершись об її примарні ноги. Замислено погладивши вірних слуг вона з сумом розмірковуватиме над тим, які ж все-таки слабкі і тендітні істоти - ці люди… Але можливо одного разу їй пощастить.. Ну, а поки…. Вона і будинок буде чекати.. На нових поселенців…


Comments (0)

There are no comments posted here yet

Leave your comments

  1. Posting comment as a guest. Sign up or login to your account.
0 Characters
Attachments (0 / 3)
Share Your Location
Type the text presented in the image below

Вибрані статі

Вибраного ще немає!

© 2024 ЦЕНТР РОЗВИТКУ РЕМЕСЕЛ ТА МИСТЕЦТВ. All Rights Reserved.

Please publish modules in offcanvas position.