Медицина у всі часи була «болючим» питанням.  При всій важливості цієї сфери її ніколи не «балували» лишніми коштами. Те ж саме можна було сказати і про Радомисльську першу  лікарню до певного часу. Взагалі за переказами своєю появою  вона завдячує епідемії чи то тифу, чи то іспанки яка вирувала на той час в Радомисльському районі.

В кінці XIX століття провізор Франц Коленбах (підданий Австрійської імперії) відкрив першу аптеку в Радомислі. Керуючим служив Владислав Матковський, уродженець села Горбулів, Радомисльського повіту. Після раптової смерті господаря, Владислав Матковський став одноосібним власником аптеки. Людина освічена і всебічно розвинений, крім ботаніки, хімії, фармакології займався виготовленням барометрів і термометрів.

Кінно - поштова станція в Радомишлі була важливий, стратегічний об’єкт до 1840-50 хх  років. Дорога з Житомира на Київ йшла саме через Радомисль тому кількість людей, що вона обслуговувала була великою.

Можливо, цей таємничий і загадковий будинок є одним з найцікавіших і найкращих у містечку. Він має свій колорит. Така вілла чудово могла б бути як рідна на вулицях Відня, Кракова чи Праги... Раніше там був суд та адвокатська контора, а взагалі колись його побудував пан Зеленко. Кажуть, що Зеленко мешкав у Варшаві, а до Радомишля приїздив тільки влітку.

Будинок уніатських митрополитів в м. Радомишль один з тих хто приховує в собі безліч таємниць. Бачив, чув і знає він дуже багато та не все сьогодні ми можемо дізнатися.

Найстаріша з відомих нам споруд по вулиці Старокиєвська №1/26 зведена у 1774 році і являє собою найдавніший мурований житловий будинок Радомишля. Радомисильська уніатська духовна семінарія випередила в своєму існуванні не тільки Києвську семінарію, а ще й свій час століть так на 200.