Перший ректифікатний завод Радомисля

Ця скромна будівля ховається серед жилих будиночків по вулиці Покровського. Якщо запитати місцевих жителів, що ж тут було, люди розкажуть вам про молокозавод побудований в 50-х. Але насправді за простим фасадом ховається одна з найбажаніших будівля міста початку 20 ст.

Перший ректифікатний завод спирту, якому у 2021 виповнилося б 121 рік. Відкрився завод в 1900 році, але його історія почалась трохи раніше. Завдяки реформам міністра фінансів Російської імперії Вітте в 1894 році встановилася державна монополія на продаж алкогольних напоїв. А в 1895 ввели й монополію і на виготовлення. Тож побудованій в нульових минулого століття завод належав державі. Тут очищали (ректифікували) спирт певної міцності та розливали по пляшках та відрах.На підприємстві був встановлений потужний паровий двигун. За статистичними даними завод виробляв близько 110 000 відер 40 градусної горілки в рік і заробляв державі близько 500000 рублів.

Перший ректифікатний завод  Радомисля

І з цим пов’язана місцева легенда про побудову нової лікарні. Говорили, що «постраждалих» від діяльності ректифікатного заводу спирту було так багато, що довелося будувати лікарню на 40 місць, щоб допомогти всім «нещасним»)))) В самому приміщенні по в. Покровського 11(того що на фото) знаходився склад готової продукції та контора заводу. Наглядачем за казенним винним складом працював Володимир Васильович Вуясевич, а в 1913 році Феодосій Кмитович. Сам же завод в різний період налічував від 32 до 35 робітників.

Цікаво, що після відкриття заводу в місті додатково з’явилося: два трактири, пивна лавка, чотири винних лавки. Є також перелік власників магазинів винно-гастрономічних товарів на 1913 рік: Митрофан Михайлович Чубенко, Борух Шулимович Цілюк, Бенц Ліберович Мажбиц. Продаж алкоголю суворо контролювався державою. Наприклад продати легально його могли суто в держ магазинах яких в народі називали «монопольки» за фіксованими цінами. І всі власники приватних закладів при домовленості на продаж алкоголю мали відпускати його за тими ж самими цінами, що купили. Іноді з доброї волі й ініціативи керівника радомисльскої акцизної управи підприємцям виписували премію у розмірі 25 копійок за кожне продане відро горілки, але по факту прибутку на алкоголю не було.

Перший ректифікатний завод  Радомисля

Тоді на чому ж заробляли підприємці? Все було просто – горілку вам не продавали, якщо ви не купуєте до неї дорогої закуски(а дешевої в таких закладах не водилося) і саме на величезній накрутці на їжі можна було заробляти. Успішну діяльність заводу було припинено в 1917 році через нестабільну ситуацію. Та тримати склад повний спирту в той час було небезпечно. Оскільки з фронту повернулося дуже багато вояків зі зброєю які з зацікавленістю поглядали на завод. Тому влада міста вирішила реалізувати всі запаси алкоголю перед Великоднем по селах, щоб отримати додаткові кошти громаді й вберегтися від погрому. Та не сталося. До міста прибули урядники «Казенної палати» і зупинили та опечатали виробництво, вилучивши при цьому всі гроші. Більше ректифікат ний завод не зміг відновити свою діяльність.

Перший ректифікатний завод  Радомисля

В 1930 році на його площі почав працювати молокозавод і проіснував він тут аж до 1970 року, доки на околиці нашого міста не було побудовано новий, що працює і сьогодні. Ось так закінчилася історія одного з найуспішнішого і найжаданішого (для деяких радомислян) підприємства м. Радомисля. А його стіни й сьогодні є мовчазними свідками епохи розквіту вино варіння одному квітучому повітовому містечку.


Коментарі (0)

Тут ще немає залишених коментарів.

Залиште свій коментар

  1. Добавление комментария от гостя. Зарегистрируйтесь или войдите в свой аккаунт.
0 символів
Вложения (0 / 3)
Share Your Location
Введите текст с картинки. Не разобрать?

Вибрані статі

Вибраного ще немає!

Підписатись на новини

Міні календар екскурсій

березня   2024
П В С T П С Н
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
© 2024 ЦЕНТР РОЗВИТКУ РЕМЕСЕЛ ТА МИСТЕЦТВ. All Rights Reserved.