Радомишль дуже старий. Він стільки всього бачив. Він мудрий і мовчазний. І геть не спішить відкривати свої таємниці першому зустрічному. Деякі речі воліє забувати. А декого пам’ятає дуже добре. Зустріч з княгинею Ольгою запам’яталась йому назавжди і навіть відкарбувалася в символі який він носить.

Ті хто живуть в Радомишлі  добре знають цю земельну ділянку в центрі міста.  Якщо не рахувати невеличкого  МаФа ( мала архітектурна форма)  там вже довгий час пустує місце..  Люди зазвичай не звертають увагу на ділянку, ну в крайньому випадку  іноді проскакує лінива цікавість « Чому таке місце ще не забудували?»  А от я кожен раз як іду мимо не можу стримати посмішку.

Звідки ж в м. Радомишль міг взятися привид? Для такого старого міста дивно, що він один.. Особливо дивно для такої будівлі, як школа ім. Чорновола.  Тож розпочнемо…

 Є в місті ось таке легенда, повязана з купальнями Лібермана: Ви коли-небудь задумувалися що буде з нашими чиновниками якщо в них забрати корупцію?Як вони бідолашні впораються з таким стресом? Де брати сенс життя? В Радомишлі вже був такий експеремент і ось його наслідки...

А ви знали?  Як в Шотландії про Потіївку почули. Ця історія трапилася 50 років тому. Мій батько випасав корів в Калному(така місцева назва) і там йому на очі попалася невеличка картонка, десь 8 на 8 см, з кругленьким отвором в якому були рештки повітряної кульки.

Сім'я Бузетті не дивлячись на те що вже довгий час проживала в Радомишлі - мала підданство Італії. Тому в 1922 році, двадцятирічного Фортунато викликають до вже фашистської історичної Батьківщини служити в армії.

"Ангела Радомишля" звали Батистіна Бузетті, їй було всього 15 років і от її сумна історія варта пера Шекспіра...

Трохи історії і позитиву. Радомишль вже переживав подібну світову пандемію на своїх теренах. В другій половині 19 ст. до нас завітали тифф та іспанка.